Організація щоденної самостійної роботи акордеоніста над виконавською технікою
Методичні рекомендації
Гра на музичному інструменті являє собою один з найскладніших видів людської діяльності, який вимагає самореалізації і високого ступеня особистісного розвитку в цілому, налагодженої роботи психічних процесів – волі, уваги, відчуттів, сприйняття, мислення, пам'яті, уяви, а також бездоганної узгодженості тонких фізичних рухів.
Високого художнього результату неможливо досягти, якщо учень не володіє технікою ігрових рухів, через які він, за допомогою музичного інструменту, розкриває свої думки і почуття. Тому питання технічного розвитку учня актуальне на різних ступенях навчання, адже гра на акордеоні – мистецтво практичне, що вимагає певних технічних навичок.
Техніка акордеоніста, чимало її видів настільки складні, що без спеціальної багаторічної роботи оволодіти нею неможливо. Ця робота починається з моменту першого знайомства з інструментом. Не випадково вчитися на акордеоні зараз починають з 6-річного віку, що, у першу чергу, пов'язано з труднощами придбання технічних навичок. Тому культура роботи над технікою відноситься до найбільш важливих питань методики навчання грі на акордеоні.
Головною метою навчання грі на інструменті є поступове введення учня у вужче коло професійних навичок, зберігаючи при цьому його емоційну захопленість музикою. У музично-виконавському мистецтві техніці відводиться значне місце, у той же час техніка – не самоціль, а лише засіб втілення художнього змісту музичного твору.
Метою нашої праці є вивчення основних принципів організації самостійних занять акордеоніста, а також визначення засобів і прийомів розвитку виконавської техніки акордеоніста на прикладі відповідних вправ.
|